ВІДНОСИНИ ЖУРНАЛУ «ОСНОВА» (1861–1862) З ГАЛИЦЬКИМИ ІНТЕЛЕКТУАЛАМИ

У статті висвітлюються особливості теоретико-практичних відносин часопису «Основа» з українськими інтелектуалами Галичини від початку 50-х рр. XIX ст., коли провідні члени майбутньої «Основи» оселяються в Петербурзі та до відкриття товариства «Просвіта» у Львові наприкінці 60-х ст. Досліджено роль цензури поширенні літератури між обох імперій. Виявлено, що цензурний устав Російської імперії 1828 р., на відміну законодавства Австрійської імперії, більш негативно вплинув міждержавний обіг літератури, породжував бюрократичні надмірності сприяв корупції, обмежувало доступ «основ’ян» галичан. Проаналізовано і класифіковано друкований спадок «Основи», цілковито або частково зачіпав галицьку проблематику, зокрема, виділено 3 групи статей за цільовим призначенням: полемічні, інформаційні науково-публіцистичні. В полемічних статтях доведено, галицькі інтелектуали виступали спільному порозумінні пресовій полеміці проти польських російських науковців. Водночас найбільш дискусійним «основ’янами» галичанами було мовне питання. Мова відігравала більшого значення, аніж інструмент спілкування. Залежно ставлення «кулішівки», яку намагався стандартизувати петербурзький часопис, сприймали відкидали твори Т. Шевченка, Марка Вовчка, Л. Глібова інших літераторів Наддніпрянщини. Відтворено динаміку взаємодії галицьких русинів базі інформаційних «Основі». Наголошено популяризації козацької доби середовищі народовців під впливом науково-публіцистичних художніх «Основи». Відзначено активізацію ідей Галичині після закриття петербурзького часопису, проявлялось налагодженні співпраці частиною кореспондентів Наддніпрянщини появі передруків журналу.